Ќа головну | ƒал≥

ƒерево житт¤ - найголовн≥ший символ рослинного св≥ту майже у вс≥х народ≥в планети. ¬ украњнц≥в воно ≥снуЇ практично у вс≥х видах мистецтва, зокрема широко осп≥вуЇтьс¤ в кол¤дках, де йому надають надзвичайного значенн¤ у створенн≥ св≥ту. ќй, ¤к то ще було з Ќащада —в≥та, –адуйс¤! ќй радуйс¤, люде, —в≥т божий засв≥тивс¤! ќй ¤к ще не було н≥ неба, н≥ земл≥, –адуйс¤!... ј що т≥льки й було лиш —инЇЇ ћоре. ј посеред мор¤ «олота¤ ≤ва, ј посеред мор¤ ¬сесв¤тоЇ ƒревоЕ

ќтож культ "дерева" походить з прадавн≥х час≥в, адже дл¤ нашого далекого предка дерево - це диво з див: восени воно помираЇ, а навесн≥ оживаЇ. Ќавколо прикрашених дерев водили гаг≥лки-весн¤нки, на дерево в≥шали д≥вчата купальськ≥ в≥ночки. ќбраз райського дерева в орнаментац≥њ украњнськоњ хати займав ч≥льне м≥сце. «а давньою традиц≥Їю годилос¤ малювати на в≥льних прост≥нках, або ж вишивати на рушниках цю одв≥чну комб≥нац≥ю - вазонок-г≥лки-кв≥ти. ÷≥ узагальнен≥, спрощен≥ схеми розвивали почутт¤ краси й подиву у д≥тей, що жили в хат≥. «м≥ст традиц≥й, пов'¤заних з "деревом житт¤", п≥дтримувавс¤ казками, опов≥данн¤ми й повчанн¤ми етичного характеру. —имвол≥чне дерево роду - нев≥д'Їмний атрибут вес≥льноњ обр¤довост≥, адже одруженн¤ це початок особливого, нового, малого св≥ту. ¬ 1993 роц≥ на ѕод≥льському вес≥лл≥ мен≥ довелось спостер≥гати, ¤к молодий приносить в д≥м молодоњ вес≥льне деревце "г≥льце". ¬оно було прикрашене кв≥тами ≥ в≥дбивало над≥њ на розкв≥т та достаток новоствореноњ родини. “ож не дивно, що на прост≥нки украњнськоњ хати "посел¤ютьс¤" витинанки ≥з зображенн¤м "дерева житт¤". ¬они Ї типовими дл¤ багатьох рег≥он≥в ”крањни ≥, ¤к правило, витинаютьс¤ з одного аркуша паперу. ≤нод≥ дерево буваЇ вир≥зане схематично, ≥нод≥ - натурал≥стично. —товбур у цих витинанках Ї завжди центральним елементом, в≥д ¤кого розгалужуютьс¤ г≥лки. Ќа г≥лл≥ часто розм≥щуютьс¤ птахи, внизу бувають витнут≥ людськ≥ постат≥ чи силуети зв≥р≥в. ќсобливого забарвленн¤ ц¤ прикраса набирала в час, коли в хат≥ в≥дбувалос¤ вес≥лл¤. ¬итинанка н≥би програмувала майбутнЇ новоњ с≥м'њ, звесел¤ла ≥ п≥дтримувала молодих. Ќа зах≥дн≥й ”крањн≥ й до сьогодн≥ трапл¤ютьс¤ випадки, коли вес≥льну витинанку з "деревом житт¤" бережуть упродовж усього подружнього житт¤ ≥ своњм д≥т¤м вир≥зають таку ж красиву ≥ символ≥чну. як правило, на вес≥льних витинанках б≥л¤ дерева житт¤ витиналис¤ птахи. ÷е могли бути пави - птахи краси ≥ щаст¤, голуби на любов ≥ щаст¤, ≥нод≥ зозульки на довгол≥тт¤, чи орли, ¤к символ сили та вдатност≥. ¬ кожному раз≥ закладаЇтьс¤ ¤кась конкретна думка, побажанн¤, над≥¤. “радиц≥йними дл¤ багатьох рег≥он≥в ”крањни були витинанки у вигл¤д≥ вазона, ¤к≥ не вир≥зувалис¤ з ц≥льного аркуша. ÷≥ композиц≥њ-апл≥кац≥њ з витинанок-кв≥т≥в та витинанок-листочк≥в складалис¤ у ¤скравий, барвистий вазон. ƒл¤ зан¤ть з маленькими д≥тьми цей вар≥ант б≥льш вдалий. ÷ю роботу можна виконати, ¤к ≥ндив≥дуальну, так ≥ групову композиц≥ю.  в≥точки та листочки у вазон≥, вир≥зан≥ кожною дитиною символ≥зуватимуть дружну "с≥мейку". ÷е ще одна нагода здружити д≥тей у груп≥, клас≥ чи л≥тньому табор≥. ј щоб не виникло проблем ≥з компонуванн¤м необх≥дно обмежитись або кольором паперу дл¤ кв≥т≥в, або мотивом у вир≥занн≥. ѕеред тим, ¤к вир≥зати витинанку-листочок, д≥т¤м треба нагадати про р≥зноман≥тн≥сть лист¤ в природному середовищ≥, ≥ надати њм можлив≥сть самост≥йно створити св≥й - особливий вар≥ант. ™диною умовою у цьому процес≥ творенн¤ Ї те, що листочок повинен вир≥зуватись з паперу складеного вдвоЇ, при чому л≥н≥ю згину бажано використати дл¤ орнаментац≥њ. “е ж саме стосуЇтьс¤ ≥ виготовленн¤ витинанок-кв≥точок